КВІТЕНЬ ЗЕМЛЮ КРАСИТЬ

03.04. 2024

Замріяний синьоокий квітень – справжній чарівник. Здається, ще тільки вчора зійшли сніги, відтріщали морози, а вже сьогодні з чорної вологої землі тугими стрілами випнулися зелені паростки нарцисів, тюльпанів, гіацинтів. Мине ще кілька днів, і вони вже квітнутимуть, звеселяючи нас.

Якщо березень весну, наче наречену, лишень приводить у гості, то квітень її зустрічає як повноправну господиню: луки, узліски, видолинки зодягаються у зе­лень, з’являються перші весняні квіточки.

Квíтень – четвертий місяць року у григоріáнському календарí, має 30 днів.

Сучасну назву носить із 16-го сторіччя. Назва виправдана, адже саме в цей час земля починає квітувати. Є й неофіційні назви місяця. В ужитку були такі народні назви: краснець, дзюрчальник, водолій, лукавець (бо квітнева погода нерідко примхлива). Називають його «снігогін», а ще – первоцвіт, переплітень,цвітень, крапельник, пустун, красень (у білорусів він – «красавік»). У деяких краях квітень називають лелечником, бо це – пора повернення лелек з ирію. Правда ж, гарні назви?

Їх, українських назв місяця, я зібрала тринадцять, і це, гадаю, ще не всі. Має квітень і латинську назву: апріль, на честь богині Афродити (етруск. – Apru). Aprilis у перекладі означає «розкриття». Тож вважають, що квітень отримав свою назву від латинського apricus, яке перекладають як «сонячний, який зігрівається сонцем».

І хоча для квітня характерне швидке наростання тепла, та березень і навіть лютий ще можуть заходити в гості до квітня, тому заморозки і навіть сніг у квітні – явища звичні. Кількість опадів зростає. Часто бувають грози і навіть пилові бурі, зокр., у східних і південно-східних областях України. Тож на примхи погоди лукавець багатий.

Одначе найпершою давньоруською назвою, як засвідчують історичні джерела, був «цвєтєнь».  Подібні паралелі є і в інших слов’янських  народів: у болгар — «цветник», чехів і словаків — «кветень», поляків — «квецень», сербохорватів — «цвьотань». У білоруській мові закріпилася назва «красавік».

Цвітень, красенець, водолій. Ці та інші назви пов’язані з полудневим місяцем весни. Але в народі є ще одна і не менш цікава накличка – «лелечник». Недарма кажуть: «Прилетів лелека – весну приніс здалека».

В Україні існувало чимало прикмет, пов’язаних із першими весняними квітами, в очікуванні яких промовляли: «Дай, Боже, діждати сон-траву топтати». Ознакою швидкого весілля була знайдена квітка первоцвіту, а пролісок дівчата клали у миску з водою й умивалися «на красу».

Прислів’я та приказки про квітень

Про квітень існує ціла добірка перлин народної творчості, які знайшли широке застосування в побуті. Спостерігаючи за весняною порою, за ознаками квітня, українці склали немало прецікавих приказок та прислів’їв і про сей місяць, вивірених і навіть опоетизованих. 

• Квітневий шпак – весни гонець.
• Квітень водою славний.
• Квітневий сніг такий, як жіночий плач.
• Мокрий квітень, сухий май – для картоплі буде рай.
• Квітень воду підбирає, квіти розкриває.
• Квітень землю красить.
• Якщо квітень робить галáс, буде зерна і сіна повний запас.
• Хто у квітні не сіє, той у вересні й не віє.
• У квітні земля пріє.
• У квітні земля теплішає і води розливає.
• Сон на зиму відклади, а справи – у квітні роби.
• Квітневий дощ зайвим не буває.
• Квітень з водою – травень з травою.
• Квітень-переплітень, бо переплітає трохи зими, трохи літа.
• У квітні тримай одяг ближче до тіла.
• Березневий дощ тішить квітень, а квітневий – людей.
• Де у квітні річка, там у липні – калюжка.
• Весна днем красна, а на хліб – пісна.
• Перший квітневий дощ воза золотого вартий.
• У квітні не байдикуватимеш – восени і на зиму до столу матимеш. 
• Квітневі турботи зженуть із печі.
• Теплий квітень, мокрий май – буде у стодолі рай.
• Де ластівка не літає, а у квітні додому прибуває.
• У березні поскавчи, у квітні пограй, то не їстимеш коровай.
• Квітневі струмки землю пробуджують.
• Непостійний обманщик-квіт: на день – сім погід.