БЕРЕЗЕНЬ – ПЕРВІСТОК ВЕСНИ, СПАДКОЄМЕЦЬ ЛЮТОГО, «РАНОК РОКУ»

01.03. 2024

Слову «весна» більше 2 тис. років і воно присутнє у інших індоєвропейських мовах.

У майже всіх слов’янських мовах воно вимовляється так само, як і в українській. Багато хто асоціює слово «весна» із близькозвучним «веселий». Історично обидва слова спільнокореневі, походять від давнього індоєвропейського із первинним значенням «живий, світлий». 

Перший місяць весни – березень, мав багато назв у минулі часи.

Вчені дослідили, що у першого місяця весни було більше як 20 слов’янських назв.

В Україні видозмінена латинська назва першого місяця весни «март» вийшла з ужитку. Але пригадаймо: давні римляни найменували його так на честь Марса. Тоді його ще не вважали богом війни – він був охоронцем весни і врожаю.

У літературних джерелах місяць називали марцем. Чимало вчених асоціюють назву «марець» із коренем «мрець» традиціями проводжати зиму. Цього місяця слов’яни проводили тризну – обряди поминання покійних предків. Поляки називали місяць марець і співали пісень про смерть, яка в’ється по тинах і шукає собі поживу.

Назва березень закріпилась за місяцем лише у середині XIX століття. У фольклорних матеріалах слово «березень» вживається рідко і здебільшого в найновіших записах, частіше в українській народній творчості трапляється назва «март» або «марець».

Березнем слов’яни могли називати цей місяць тому, що в березні палили на вугілля березу, а в теплих районах вже збирали березовий сік. У хорватів березень кличуть Сушец. Вважається, що цього місяця мало буває опадів і в лісі сухо. А ще в народі називають березень каплюжником, крапельником. За швидке сніготанення і появу перших таловин – протальником.

В Україні ж цей місяць у різні часи в народі називали зимобором, а ще передвесінням. Нині найактивніше вживається назва «березень». Багато хто асоціює назву місяця із початком руху соку у дерев – березень, березіль, березоль.

Дехто розуміє назву «березоль», як «злий до беріз». Адже, щоб добути солодкий березовий сік, у корі рослини роблять отвори. Після дерева хворіють, а нерідко й гинуть. Вважається також, що ця назва походить від слів «береза» і «зело» – зелень. Назву місяця, березень, виводять від слова береза ще й тому, що вона в цю пору починає квітнути.

Березень називали і каплюжником, капелюжником, крапельником, калюжником, а за швидке сніготанення і появу перших таловин – протальником. Прозивали наші предки березень і свистуном, свистунцем. А ще цей місяць – сонцегрій, весновій, вітроніс.

У народі цей місяць здавна звали березілем, красовиком, соколиком. А ще березень мав і такі поетичні назви: запалі сніги, з гір потоки, полютий. 

У березні день з ніччю рівняються. Астрономічна весна настає тільки з 21 березня. Сніг на весні тане з північної сторони мурашника – літо буде тепле і довге, а з південної – холодне і коротке.

Сніг тане раптово і вода збігає швидко – очікуйте мокрого літа. Якщо береза опушиться раніше за клен – літо буде сухе, а пізніше – дощове.

Місяць березень у прикметах

 У народному календарі з цим місяцем пов’язані численні прикмети:

1. Березень, і нема води – не буде у квітні трави.
2. Густі березневі тумани – ознака того, що великої повені не буде.
3. Зазеленіли бруньки на березі – на ранню весну.
4. З берези тече багато соку – на дощове літо.
5. З’явились мати-й-мачуха – весна рання.
6. Грак прилетів- через місяць зійде сніг.
7. Весняний грім на голе дерево – погано вродять зернові.
8. Пізня весна – тепле літо. 
9. Весняний лід тоне у воді – на погане літо.
10. Коли у березні дощ ллє, він погані надії дає.
11. І в березні, кажуть люди, буває, вода кригою застигає.

Березень у приказках і повір’ях інших країн

 Рано-вранці встає над землею красуня-зоря, закутана туманом. Згодом зійде сонце, зігріваючи людські душі після довгих зимових вихорів.

А ось які відгуки  про перший місяць весни у народів інших країн: 

• Краще у березні дощ небесний, ніж злива чудесна (Португалія)
• Весняний день на восьми підводах їде (Карелія)
• Березень співаючи виганяє всіх у поле (Литва)
• Як у березні сніг пада, то біда й саду, і винограду ( Німеччина)
• Березень так не мине, щоб свого не зробити ( Грузія)