БІНПО ВЗЯВ УЧАСТЬ У ГОСТЬОВОМУ ВЕБІНАРІ БАРБАРИ ПРАЙТЛЕР «КОЛИ БЛИЗЬКІ «ЗНИКЛИ»: ПСИХОСОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА У ПЕРІОД РОЗПАЧУ І СПОДІВАННЯ»

20.02. 2024

 19 лютого 2024    року науково-педагогічні працівники кафедри педагогіки, психології та менеджменту Білоцерківського інституту неперервної професійної освіт, а також здобувачі вищої освіти за спеціальністю 053 «Психологія» взяли участь у вебінарі з теми «Коли близькі «зникли»: психосоціальна допомога у період розпачу і сподівання».

Вебінар став можливим завдяки Проєктному бюро Австрійської служби міжнародної співпраці в галузі освіти та досліджень (OeAD). Спікером вебінару виступила відома психотерапевтка докторка Барбара Прайтлер, авторка книжки «Ті, що зникли без сліду… Психотерапевтична робота з родичами осіб, які зникли без вісті».

У вебінарі взяли участь: доцентка Наталія Торба, доцент Олег Фурс, старший викладач Ілля Пахомов.

Проблему надання психологічної допомоги особам, які втратили рідних та близьких або рідні яких знаходяться у полоні чи зникли без вісті, важко переоцінити. Особливої актуальності вона набуває в умовах воєнного стану. Такі особи можуть перебувати у стані депресії чи фрустрації, здійснювати аутодеструктивні вчинки, навіть суїцидальні дії. Тому практичний досвід роботи з наслідками втрати, який має докторка Барбара Прайтлер, надзвичайно цікавий та корисний для практикуючих та майбутніх психологів.

На початку семінару Барбара Прайтлер розповіла присутнім про архетипи «зниклих родичів», першим з яких є біблійний герой Авель, якого вбив його брат Каїн, а також дружина Одісея Пенелопа з творів Гомера.

Торкнулася спікерка і актуальної для України проблеми, на які теми спілкуватися з тими, хто втратив рідних та близьких людей. Вона порадила наступні: «Пошуки зниклих», «Туга за зниклими», «Уникання», «Агресія і лють», «Почуття провини», «Аутоагресія», а також «Налагодження нових стосунків».   

Особливу увагу Барбара Прайтлер звернула на особливості роботи з особами, які втратили рідних та близьких: постійний психологічний супровід їх, активне слухання, підтримка позитивних спогадів, розпитування про можливу долю зниклої особи, під час розмови вживати ту часову форму, яку застосовують родичі.

Спікерка також охарактеризувала вплив зникнення рідної та близької людини на її родину: вся увага спрямована на цю особу, відчуження через мовчання, бажання уберегти і захистити дітей, неспокій, викликаний різними версіями того, що може трапитися зі зниклою особою, агресивна поведінка з дітьми, компенсування ролей.

Щодо засобів соціально-психологічної допомоги родичам зниклої особи психологиня порадила наступні: сприяти спілкуванню в родині, мотивувати членів родини говорити про свої припущення та переконання, допомогти у створенні нових родинних структур, мамам-одиначкам допомогти прийняти свою батьківську роль, а родинам – знайти свої ритуали, сформувати свої традиції.

Нагадала Барбара Прайтлер і про колективні способи роботі зі зниклими особами, насамперед символічні і віртуальні пам’ятні місця: зображення зниклих родичів, їх імена, парки пам’яті, пам’ятні знаки, мистецькі вироби, тощо.

Також важливим є зміцнення психологічних ресурсів: надати інформацію у доступній формі, зберегти наявні та створити нові соціальні контакти, фізична активність, відчуття безпеки, створити в уяві родичів зниклої особи кращий і безпечний світ. 

В основу вебінару були покладені матеріали з психоедукації, перекладені українською мовою (www.trauma-surviving.com). На наш погляд, вони допоможуть практичним психологам, які працюють з втратами.

Вебінар надав багато корисної та цікавої інформації для викладачів кафедри та здобувачів вищої освіти, дозволив їм глибше зрозуміти сутність психологічної допомоги людині у період розпачу та втрати близької людини.

Щиро дякуємо організаторам вебінару та особисто Барбарі Прайтлер за надзвичайно актуальну та практично цінну інформацію!