СІЧЕНЬ РІК ПОЧИНАЄ
03.01. 2024
Давноукраїнська назва: «просинець» (від просіяння сонячного світла). Назва «січень», «сєчень» походить від слова «січа» (у давнину в цей час починали розчищати (сікти) ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти), ще ‒ «січень» (зиму пересікає). Інша гіпотеза ‒ від «мороз січе».
Також перший місяць року мав і інші давні назви: «сніжень», «сніговик» (від снігу); «тріскун» (тріщало все від січневих морозів); «льодовик», «щипун», «лютовій», «студень» (від зимових холодів); «вогневик» (спалювали посічені дерева).
Оскільки хліборобство у наших пращурів було на першому місці, то саме по погоді січня вони завбачали, яке буде літо і цілий рік, бо, якщо «січень сніжний та холодний, то рік буде хлібородний», або ‒ «якщо в січні холодно, то цілий рік буде не голодно», «глибокий сніг у січні ‒ будуть дощі влітку».
Цікаво, що коли першим місяцем був март (березень), січень був одинадцятим, коли рік починався з вересня, то п’ятим, а з 1700 року став першим ‒ початком нового року.
У 1918 р. в нас офіційно було введено Григоріанський календар, який починає новий рік з 1 січня. З того часу в Україні святкують офіційний початок нового року 1 січня (за новим стилем) та 14 січня (за старим стилем), що залишили за собою наші православні та греко-католицькі християни. Церква веде початок нового року з 1 вересня. Латинською ‒ Januarius (від імені давноримського божества сонця, світла, воріт і дверей Януса).
Наші пращури також вітали колись Новий рік на початку весни – 1 березня. Але в Х столітті Русь прийняла християнство як державну релігію, і перейшла на новий календар. Відлік часу в ньому починався з 1 вересня. До речі, церковний рік і сьогодні починається з вересня. Однак, якщо в монастирях рахували час по-новому, то більшість населення новолітувала так, як це робили діди-прадіди. Понад те, ченці й самі доволі часто зверталися до народного календаря, що, між іншим, нині завдає чимало складнощів при вирахуванні точної дати тієї чи іншої історичної події, відображеної в літописах. Лише 1492 року Новий рік було офіційно, для всіх, перенесено на 1 вересня.
І тільки у 1699 році указом царя Петра І від 19 грудня було встановлено, що початки наступних років Російської імперії, до якої входила більша частина теренів України, відзначатимуться в січні.
1 січня 7208 року від «творення світу» стало початком нового, 1700 року від Різдва Христового.
При цьому ще аж до 1884 року початок доби вираховували з полудня, себто з 12-ї години дня, а не з ночі, як ми це робимо тепер.
Що ж до звичаю зустрічати Новий рік у січні, то його християнські народи, а згодом і більшість людства, отримали у спадок від Стародавнього Риму.
Римляни назвали перший місяць року януаріусом – на честь дволикого Януса – бога входу і виходу, Сонця, світла і всіляких починань.
За легендою бог Янус відчиняв двері Сонцю на початку дня і зачиняв їх увечері. Одне обличчя його було спрямоване в минуле, інше – в майбутнє. Тож не дивно, що саме він починав рік.
Але все ж таки більшість слов’янських народів звуть «януаріус» по-своєму: чехи – «леденем», поляки – «стичнем» тощо.
Про походження української назви місяця існує кілька гіпотез. Перша: січень зветься так тому, що припадає на середину зими. Він немов би сече зиму навпіл. Дехто ж вважає, що назва прижилася через те, що в середині зими просто найпекучіше «сечуть» морози. Існує також думка, що місяць отримав свою назву тому, що саме цієї пори починалися лісосіки – підготовка земельних ділянок під весняну обробку і заготівля найкращої для будівництва деревини.
Та хай там як, звідки б ця назва не пішла, для нас тепер січень – це перший місць Нового року. Місяць надій і сподівань…
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
У січні висить багато довгих бурульок – врожай буде добрим.
В січні горщик на печі замерзає.
В січні поверх криги з’являється вода – у лютому ще будуть морози.
В січні росте трава – влітку болить у газди голова.
В січні сніг і морози – готов уже плуги й вози.
Іній у січні на стогах – буде мокре літо і злеє жито.
Кожному своє: січню – морози, лютому – заметіль.
Мряка в січні – мокра весна.
Січень у минулому році був теплий – січень цього року буде холодніший.
Січень – усьому року заспів.
Січень сухий і холодний – літо очікується жарке.
Січень сухий і морозний, вода в річках дуже міліє – літо буде сухе і хмарне.
Січень сухий – селянин багатий.
Січень хвали сніговий, травень – дощовий, серпень – на сніп рясний.
Січень холодний – липень буде сухий і гарячий: не чекай грибів до осені.
Сніг у січні з вітрами, а пияк трясе зубами.
Снігопади і заметілі часті в січні – в липні часті дощі.
У січні тріщать морози, влітку від хліба тріщатимуть стоги.