МІСЯЦЬ ЛИСТОПАД: ОНУК ВЕРЕСНЯ, СИН ЖОВТНЯ, А ЗИМІ – РІДНИЙ БРАТ
31.10. 2023

Місяць листопад в народі називають онуком вересня, сином жовтня, а зимі – рідним братом. Це – найпохмуріший місяць року, місяць найтемніших і найнепроглядніших ночей. Місяць опадання листя, пора ранніх сутінок і пізніх світанків. А ще у сиву давнину його називали «напівзимник», «падолист», «листогній», «грудкотрус», «ворота зими», «листопадень».
Ось як пояснює значення слова листопад Академічний словник української мови:
- род. -у. Опадання листя восени (в теплих країнах – перед початком посушливої пори року), а також час цього опадання.
- род. -а. Одинадцятий місяць календарного року; третій місяць осені.
Листопад – одинадцятий місяць року в григоріанському календарі, що має 30 днів. Існує версія, що назва місяця прийшла із західноукраїнських земель. Саме у цей час там опадає листя, адже на сході України – дерева вже майже безлисті.
У народі про цей місяць говорили «Листопад вітром повіває – зимі ворота відчиняє». Через нестійкий характер його порівнюють з березнем, адже обидва місяці відмежовують зиму від літа – березень запрошує в гості весну, а листопад зачиняє ворота осені. Тому в княжій Русі останній місяць осені звали груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. На Наддніпрянщині ця тенденція протрималася до ХХ сторіччя, про що свідчить «Словарь української мови» Бориса Грінченка, де вказано, що листопад – «це місяць жовтень, у такому значенні вживали здавна».
Крім того, здавна перший день листопада вважали проводами осені, зустріччю зими і святкували повсюди. Якщо цього дня буде холодно і піде сніг, то весну прогнозують пізню й холодну, а якщо відлига – варто чекати на теплу й ранню весну.
Не без підстав стверджують, що листопад – зимі заспів, бо їй двері відчиняє, а осені ворота замикає. Дощ і сніг – звичайні явища цього місяця. Коли часті вітри дують зі сходу – весна буде холодна. А ще кажуть, яка погода у листопаді, така і в квітні буде.
За часів Київської Русі останній місяць осені називали «груднем», а сучасний грудень – «студнем». За основу сучасного календаря було взято західноукраїнський поділ часу, а саме там завершальний місяць осені зберіг нинішню назву.
А ще останній осінній місяць – льодовий коваль. Його справа землю закувати, мости на водах навести. Це місяць бездоріжжя – ні колеса, ні полоза не любить. Бурхливий листопад – на сувору зиму.
ЕТИМОЛОГІЯ НАЗВИ МІСЯЦЯ
Етимологія назви місяця досить давня й цікава. Для переважної більшості європейських мов листопад має спільний латинський корінь новем, бо обіймав дев’яту («новембер») позицію в літочисленні Давнього Риму. Проте в багатьох слов’янських мовах, зокрема, і в українській, набув цілком самостійної назви. У білорусів це лістопад, у поляків та чехів лістопат, у сербо-хорватів студепи.
Такі назви, здається, не потребують пояснення. Під цю пору з дерев опадає осіннє листя, ліс стає незатишним, природа біологічно налаштовується на зимовий спочинок. Однак листопад на Україні не завжди збігався з періодом падолисту. Переважно в листопаді дерева вже звільняються од свого одягу. Швидше ця назва пасувала б до жовтня.
Досить цікавими є і регіональні назви листопада напівзимник, ворота зими, грудкотрус, листопадень, падолист, останні два означення знову ж таки стосуються західноукраїнських говорів, але вони у давнину означали закінчену дію, себто листя, котре вже опало.
На українському Поліссі довгий час зберігалася ще одна назва листопада «братчини». Для сучасника слово це майже незнане. Між тим, у давнину воно віддзеркалювало глибокий зміст. Саме так називали гуртові обряди та дійства, що влаштовували в кінці осені.
З початком листопада для хліборобів наставала пора відносного перепочинку. Зібрано врожай, зроблено припаси для домашніх тварин, спочиває примерзла нива, а отже можна зібратися в гурт, повеселитися, поспівати. Під цю пору справляли весілля, юнаки й дівчата сходилися на вечорниці та досвітки, влаштовуючи всілякі забави. Серед таких особливе місце належало братчинам.
МІСЯЦЬ ЛИСТОПАД У ПРИКАЗКАХ ТА ПРИСЛІВ’ЯХ
Прислів’я та приказки увібрали великий господарський досвід нашого народу, здобутки матеріальної і духовної культури, історичні ідеали:
- як листопад дерев не обтрусить – довга зима бути мусить
- у листопаді згодиться і старий кожух, а навесні і старий кінь
- листопад восени пройде швидко – потрібно чекати крутої зими
- в’яжи влітку рукавиці – в листопаді пригодиться
- навесні хоч рікою поллє – краплі не видно, у листопаді ситцем просіє – хоч відром черпай
- у листопаді як зазиміє, то і жаба оніміє
- листям стелить землю листопад, а грудень – снігом
- в осінній час сім погод у нас: сіє, віє, мутить, крутить, припікає, то мете, то поливає
- після листопадових заморозків – грудневий мороз
- пищить снігур у листопаді – скоро й зимі будем раді
- восени і в кота є пиріг
- сонця від осені не чекай
Листопад місяць та його прикмети
Прикметі вір, та все ж її перевір:
- білки запасли багато горіхів – на зиму з морозами та хуртовинами
- зайці рано нагуляли жиру – на холодну і сніжну зиму
- теплого дня кішки на піч лізуть – вночі приморозить
- з вершечків дерев опало листя – скоро зима
- листя лягає на землю “долілиць” – наступний рік буде врожайним
- пізній падолист – до суворої і затяжної зими
- якщо восени сіренький ранок – то настане ясний день
- сонце рухається немовби в тумані – на дощ
- червоний місяць – чекай вітру, а блідий – дощу
- якщо навколо місяця утворюється червоне коло – буде мокрий сніг з вітром
- блимають зірки – погода погіршиться
- коли хмари пливуть низько – буде дощ і похолодає
- перед теплом птахи сідають на верхівки дерев
- якщо в листопаді з’являються комахи – зима буде теплою
- пізній гриб – пізній сніг
- багато жолудів на дубі – до великих холодів
- зарясніла горобина – буде холодна зима
- білий вогонь у печі – на відлигу, червоний – на мороз
- коли бджоли старанно позаліплювали вічка воском чи прополісом – зима буде сувора, а як злегка – то тепла