БІНПО ВЗЯВ УЧАСТЬ У ВЕБІНАРІ «УКРАЇНСЬКА НАУКОМЕТРІЯ СЬОГОДНІ. РОЗВИТОК ТА МАЙБУТНЄ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКИ»

04.10. 2023

  2 жовтня 2023 року науково-педагогічні працівники кафедри педагогіки, психології та менеджменту Білоцерківського інституту неперервної професійної освіти взяли участь у вебінарі «Українська наукометрія сьогодні. Розвиток та майбутнє української науки». Участь у вебінарі взяли: Юлія Герасименко, професорка кафедри, докторка економічних наук, доцентка, Наталія Торба, доцентка кафедри, кандидатка психологічних наук, доцентка, Олег Фурс, доцент кафедри, кандидат психологічних наук, Ілля Пахомов, старший викладач кафедри та Владислав Чертов, викладач кафедри.

Питання наукометрії особливо актуальні для української науки в умовах її євроінтеграції, зокрема для науковців, які публікують власні дослідження у наукових журналах, проіндексованих у Web of Science або Scopus. Сучасний науковець повинен не тільки проводити якісні дослідження та оформляти їх належним чином, але й публікувати їх у вітчизняних та міжнародних наукових журналах, щоб його напрацювання ставали відомі науковій спільноті. Найкращим варіантом для розміщення публікацій вважаються наукові журнали, проіндексовані у Web of Science або Scopus.

Спікером вебінару виступив Павло Коломієць, провідний менеджер компанії «Наукові публікації». На початку він нагадав, що платформа Web of Science містить 16 баз даних, понад 34 тис. наукових журналів, понад 200 млн. документів на понад 130 мовах, понад 35 млн. патентів на винаходи та понад 2 млн. покликань.

Web of Science (англ. WoS) – це платна пошукова платформа, що поєднує кілька бібліографічних та реферативних баз даних наукової літератури, що рецензується. Колекція заснована на індексі цитування наукових праць, розробленому одним із засновників наукометрії Юджином Гарфілдом у 1960-х роках. WoS індексує провідні журнали, що рецензуються, наукові книги, дослідницькі статті, огляди книг, анотації, редакційні листи, іншу літературу. WoS містить інформацію про статті з більш ніж 34 тис. журналів, що рецензуються, 134 тис. книг, 2,5 млн препринтів і 109 млн патентів.

Також Павло Коломієць зупинився на правилах відбору журналів, матеріалів конференцій та монографій до Web of Science або Scopus, умовах реєстрації та роботи з видавничим порталом, перевірки цитування журналів.

Оцінка наукового журналу починається з первинної оцінки, об’єктами якої є наступні показники: ISSN, назва, видавець, URL, доступ до змісту, політика рецензування та контактна особа. Вона проходить за інформацією, наданою видавцем. Після первинної оцінки проводиться редакторська перевірка наукового журналу. Вона включає в себе перевірку: наукового змісту, заголовку та резюме, списку літератури, зрозумілості мови, періодичності видання, функціональності веб-сайту, дотримання етичних стандартів, складу редакційної колегії та авторського складу.

Наступним етапом редакторської оцінки є перевірка характеристик наукових журналів: структура редколегії, відповідність стандартам, рецензування, відповідність змісту, дані про грантову підтримку, відповідність стандартам спільноти, розповсюдженість авторів та самоцитування видання. Завершальним етапом редакторської оцінки наукових журналів є оцінка впливу: порівняльний аналіз цитування, аналіз цитування авторів та членів редколегії, а також значущість змісту.

Також Павло Коломієць розповів про алгоритм розрахунку індексу Гіршу вченого, який є важливим показником впливовості науковця, колективу науковців, наукового закладу або наукового журналу, заснований на кількості публікацій та їх цитувань.

Зупинився спікер і на квартилях наукових журналів, які визначають міру їх значущості всередині наукометричної бази Web of Science або Scopus. Усі журнали в ній  поділяються на чотири групи за їхнім рівнем імпакт-фактора. До першого квартиля включають журнали з найбільшими імпакт-факторами в категорії, до останнього – четвертого квартиля – журнали з найнижчими (позначення: Q1, Q2, Q3 і Q4). На основі своїх рейтингів журнали можуть переміщатися з одного квартиля до іншого після кожного перерахунку результатів цитування того чи іншого року. Журнали можуть мати різні квартилі в різних наукометричних базах. Дізнатися квартиль журналу можна за допомогою ресурсу «Journal Citation Reports» (Web of Science).

Отримана на вебінарі інформація є надзвичайно корисною як для молодих викладачів, які тільки починають науковий шлях, і ще не мають публікацій у наукових виданнях, проіндексованих у Web of Science та Scopus, так і для досвідчених науково-педагогічних працівників, які мають значну кількість таких публікацій.

Щиро дякуємо організаторам та спікеру вебінару за актуальну інформацію та практичні кейси роботи з наукометричними платформами!