ЯКОГО КОЛЬОРУ ЖОВТЕНЬ?

03.10. 2023

У наші домівки стукає жовтень, другий осінній місяць, багатий і щедрий на врожай та свята. У давнину перший день жовтня називали «журавлиним літом».

НАЗВА МІСЯЦЯ

Як стверджують джерела, назва місяця «жовтень» походить ще за часів Київської Русі. 

Давньоукраїнська назва: «жовтень» (від жовтого листя). Поруч з жовтнем уживалося слово «паздерник», тобто костриця. Саме о цій порі починали масово переробляти льон та коноплі. Вилежані під осінніми дощами та вітрами стебла сушили в печі, а потім їх м’яли на терницях, щоб очистити волокно від костриці. Цей процес і досі в глибинках Польщі називають «паздерництвом».

У народі цей місяць мав назву грязень, хмурень, листопадник, зазимник.

Місяць справжньої золотої осені. В народі його називали «листопадник» (від осіннього жовтого листопаду); «грязень» (від грузьких доріг); «хмурень» (від похмурих днів); «зазимник» (в цю пору появлялися перші заморозки).

Жовтень дуже мінливий, тому про нього казали: «У жовтні на день сім погод: сіє, віє, крутить, мутить, реве, зверху ллє, а знизу мете!»

Цікаво, що величали жовтень і «весільником», бо, завершивши збирання осіннього врожаю, люди справляли весілля. Латинською ‒ Oktober (від okto ‒ 8, себто до календарної реформи Юлія Цезаря в 46 р. до н. е. він був восьмий).

Одначе, найточнішою можна вважати народну назву жовтня – «весільник». У давнину починаючи з 14 жовтня розпочиналася пора сватання та весілля. А тому дівки, яким уже надокучило дівувати, молилися: «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зосталася дівкою». Отож, жовтень був багатий на весілля.

ЯКОГО КОЛЬОРУ ЖОВТЕНЬ?

Жовтень – середина осені, її яскрава пора. Розфарбовані вереснем листочки кружляючи падають на землю, все навколо всипане різнобарв’ям опалого листя. Перша половина жовтня це жовтий, помаранчевий, червоний колір, але пізніше починаються дощі, холоднішає і все стає сіро коричневим…

Догорає жовтень золотим вогнем,
То заграє раптом проливним дощем…
То засяє в небі сонцем золотим,
Затанцює раптом з вітерцем своїм.
І закружить листям в сині небеса,
І захопить серце радісна краса.
Догорає жовтень, холод принесе,
Поскидає листя золоте усе.
А листопад сумно засіче дощем,
В голому садочку буде сум і щем…
Поки ж насолода! Сині небеса,
Плюсова погода, казка й чудеса (Надія Краситкіна)

ЖОВТНЕВИЙ СВЯТКОВИЙ КАЛЕНДАР

1 жовтня — день Ярини, інколи його ще називали «журавлиним літом», адже починався відліт птахів у теплі краї. Якщо ж журавлі цього дня не летять — зима затримається. Сумлінні господарі о цій порі збирають і сушать шипшину.

2 жовтня — Трохима. Починалися перші вечорниці, які називалися «трохимівськими». Дівчата і хлопці вибирали собі пару. Звідки і промовка: «На Трохима не проходить щастя мимо, куди Трохим — туди й воно за ним». У цей час молодь ще багато часу проводила на вулиці.

З 2 до 10 жовтня пасічники звозили вулики з бджолами додому, утеплювали, закривали, ставили в зимівники. На Миколаївщині був звичай роздавати мед вдовам, багатодітним сім’ям, пригощати всіх сусідів, щоби наступний рік був багатим.

Відомий народознавець, професор Степан Килимник пише про те, що восени в давнину проводилися свята роду, з добрим обідом, воєнними розвагами, на які збирався весь рід. На свято інколи запрошувалися мирні сусідні роди. Пізніше ці загальні святкування-урочистості зі спільною трапезою, міцним медом набрали характеру загальносуспільних свят і злилися з храмовими святами православних церков. У Миколаєві 9 жовтня Церква Всіх Святих відзначає храмове свято.

27 жовтня — вшанування святої Параскеви П’ятниці, покровительки ткацтва, килимарства, шлюбу. На Миколаївщині на честь Преподобної Параскеви збудовано церкву у Врадіївці.

31 жовтня — день пам’яті апостола і євангеліста Луки. До цього дня треба було обмолотити зернові. По-перше, щоб останні теплі дні допомогли висушити снопи, а по-друге, — щоби гризуни з полів не дісталися до хазяйських припасів. Саме в цей день працювати було не можна. У народі казали:«Не пряди на Луки, бо покрутить руки».

НАРОДНИЙ ПРОГНОСТИК

Селяни уважно стежили за погодою у жовтні, пам’ятаючи народні прикмети:

• Грім у жовтні — на малосніжну, м’яку й нетривалу зиму.
• Якщо швидко опадає листя – чекай суворої зими.
• Гримне випадковий грім – довго не побачиш снігу.
• Від першого снігу до санного сліду – пробіжить шість тижнів.
• Сніг випав і залишився на деревах – отже, залишиться і на землі.
• Сніг рано ляже – весна швидше слово скаже.
• Тепла осінь – довга зима.
• З’явилися комарі у жовтні – чекай теплу зиму.
• Лист осини на землі лежить вгору «долонею» — зима буде холодною, до землі «долонею» — теплою.
• Кілька днів поспіль на небі білі хмаринки – до морозів, темні хмаринки – до дощу.
• Хмари «пливуть» проти вітру – чекай опадів.
• Синиця пищить – зиму віщує.
• Якою б сльотавою не була осінь, після Покрови буде хоч кілька погожих теплих днів.
• Якщо до середини жовтня не осипалося з беріз листя — сніг ляже пізно.
• Якщо вдень випав перший сніг, він швидко розтане, а як уночі — лежатиме довше.
• Скільки б не випало снігу, але якщо на вишнях залишилося листя, то неодмінно наступить відлига.
• Перед сильним вітром горобці метушаться, перелітаючи зграйками з місця на місце.
• Сова кричить — до холоду.
• Дикі гуси на відльоті — кінець бабиному літу.
• Ворони вмостилися на нижніх гілках дерев — бути негоді й вітру.
• Голуб, відпочиваючи, ховає одну ніжку в пір’я — чекай різкого похолодання.
• Лушпиння на цибулі тонке — зима буде теплою, а грубе та з багатьма «лусочками» — холодною.
• Якщо восени сіренький ранок — чекай ясного дня.
• Якщо вранці туман піднімається, утворюючи хмари, — перед дощем, а як припадає до землі — на сонячний день.
• Чорна бузина й калина достигли не по порі — чекай холодної й лютої зими.
• Якщо молодик припаде на дощовий день, то весь наступний місяць буде дощовим.
• Зайці рано нагуляли жиру — на холодну й сніжну зиму.
• Пізній гриб — пізній сніг.
• Білий вогонь у печі — на відлигу, червоний — на мороз.