СТУДЕНТИ І ВИКЛАДАЧІ БІНПО ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ВЕБІНАРІ «ПРО ЩО МОВЧАТЬ ПІДРУЧНИКИ ІСТОРІЇ» У РАМКАХ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ХАКАТОНУ З МЕДІАГРАМОТНОСТІ

17.07. 2023

  17 липня  2023 року студентська команда Білоцерківського інституту неперервної професійної освіти ДЗВО «УМО» НАПН України взяла участь у вебінарі «Про що мовчать підручники історії» у рамках Всеукраїнського хакатону «Лабіринти медіаграмотності або Розв’язуємо вузлик інформаційної війни: історія, мова, культура, традиції від минулого до сьогодення».

У всеукраїнському хакатоні беруть участь 10 команд від провідних ЗВО України, у тому числі з прикордонних міст.

До студентської команди БІНПО увійшли 16 здобувачів вищої освіти.

У вебінарі взяли участь 3 науково-педагогічних працівники БІНПО: Вікторія Сидоренко, директорка БІНПО, докторка педагогічних наук, професорка; Ірина Кучерак, кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри педагогіки, психології та менеджменту; Андрій Геревенко, старший викладач кафедри методики професійної освіти та соціально-гуманітарних дисциплін.

Спікерка вебінаруСвітлана Моцак, кандидатка педагогічних наук, доцентка, завідувачка кафедри всесвітньої історії, міжнародних відносин та методики навчання історичних дисциплін (Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка).

Світлана Моцак розглянула методичні прийоми, що використовуються при проблемному (критичному) аналізі медіатекстів: «просіювання» інформації (аргументоване виділення істинного і помилкового в матеріалах преси, телебачення, радіо; очищення інформації від «прикрас» і «ярликів» шляхом зіставлення з дійсними фактами; зняття з інформації «простонародності», «авторитетності»; критичний аналіз цілей, інтересів, тобто джерела інформації.

Учасниками вебінару розглянуто основні складники медіаграмотності у вивченні історії:

  • проводити пошук інформації у джерелах різного типу, критично аналізувати джерело історичної інформації (характеризувати авторство джерела, час, обставини і мету його створення)
  • аналізувати інформацію, розповсюджену в різних знакових системах) текст, карту, таблицю, аудіовізуальний ряд)
  • розрізняти в медіаінформації факти і думки, історичні маніпуляції та історичні пояснення
  • брати участь у дискусіях з історичних проблем, пов’язаних із висвітленням у медіа, формулювати власну позицію з обговорюваних питань.

Студенти із задоволенням виконали вправу «Вірш про команду», взяли участь у мозковому штурмі «Історія – це…», «Історична правда – це», «Сучасна історія – це», дали відповідь на проблемне питання «Чи може історія навчити нас уникати помилок?», встановили співвідношення між поняттями «стереотип – дискримінація – геноцид».

Спікерка наголосила, що формувати історичну пам’ять та культуру повинна держава. Але ця пам’ять не має формувати у нації образ багатостраждальності народу. Молодь треба виховувати на історії величі, а не болю, вселяти оптимізм і бажання пишатися країною, а не вічно оплакувати її втрати. Однозначно пояснити історичні події неможливо, бо історичний процес дуже суперечливий, а усе наше знання про минуле – відносне, здобуте не від очевидців фактів та подій, а від «третіх» людей, які при передачі інформації, її обробці не могли не додати краплю власного трактування, власних емоцій, пов’язаних з подією. Тому пізнання правди – це лише безперервний процес наближення до неї. Факт може бути один, а трактувати його можна по-різному, що ми і бачимо в сучасній історичній науці різних країн світу. Для кожної людини історичною правдою є щось «своє», про що вона дізналася від родичів, друзів, прочитала у підручнику тощо.

Є відомий латинський вислів: «Історія – учитель життя», й інший вислів, який люблять повторювати історики: «Люди не вчаться на помилках історії – це найголовніший урок історії». Учасники вебінару дійшли спільного висновку, що люди дуже часто тлумачать історію неправильно й роблять неадекватні узагальнення. Політики та науковці говорять про встановлення, про пошук історичної правди, але, на жаль, кожен розуміє цей вислів по-своєму та спекулює ним заради власної користі. Медіа та способи поширення інформації змінюються, але перевіряти факти необхідно завжди.

У кінці вебінару студенти і викладачі мали змогу поставити спікерці запитання, обмінятися власними прикладами стереотипного мислення.

Вебінар завершився катреном Ольги Сікорської, студентки БІНПО:

Ми наповнились знаннями.

Надзвичайний хакатон.

Історія завжди із нами

Вам щиро дякує БІНПО.

Команда БІНПО вдячна організаторам Всеукраїнського хакатону «Лабіринти медіаграмотності» за цікавий і корисний матеріал, можливість пізнати нове.