Білоцерківський інститут неперервної професійної ОСВІТИ
ДЗВО «УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ» НАПН України

МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОСВІТИ ТА ОСВІТНІХ ПОСЛУГ

10.03. 2020

Забезпечення якості освіти та якості надання освітніх послуг зокрема є пріоритетним напрямом діяльності БІНПО та ґрунтується на системі стратегічного планування, перманентного внутрішнього та зовнішнього моніторингу, самооцінки забезпечення якості замовниками освітніх послуг та роботодавцями, які реалізуються на всіх рівнях структури управління Інститутом.

Аналіз результатів забезпечення якості освіти у БІНПО систематично висвітлюється у звітах директора та оприлюднюється на веб-сайтах НАПН України, ДЗВО «УМО», БІНПО, ВАПП, соціальних мережах.

Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в Інституті  сприяє наявність бази даних з основних напрямів діяльності:

  • формування контингенту слухачів курсів ПК, здобувачів вищої освіти та організації освітнього процесу;
  • формування навчального навантаження науково-педагогічних працівників;
  • моніторинг та аналіз успішності слухачів курсів ПК, здобувачів вищої освіти.

Основне завдання БІНПО полягає у забезпеченні якості освітньої діяльності і якості освіти, їх відповідності національним ліцензійним умовам надання освітніх послуг, європейським і міжнародним освітнім стандартам.

ПЛАН МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЯКОСТІ КУРСІВ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ В БІНПО НА 2020 рік

ВНУТРІШНІЙ МОНІТОРИНГ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

ВНУТРІШНІЙ МОНІТОРИНГ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Система внутрішнього забезпечення якості освіти у БІНПО передбачає:

  • розроблення й оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності;
  •  упровадження стратегічних розробок, пов’язаних з якістю, в рамках процедур забезпечення якості, а також їх удосконалення відповідно до стратегії розвитку закладу вищої освіти;
  •  сприяння формуванню академічної культури якості;
  •  організація і здійснення моніторингу якості освіти та освітньої діяльності за такими напрямами:
    • якість освітнього процесу (якість проведення навчальних занять, якість функціонування освітнього середовища, задоволеність здобувачів вищої освіти викладацькою діяльністю науково-педагогічних працівників, задоволеність викладачів умовами праці, якість освітніх програм);
    • якість умов освітнього процесу (рівень підготовки абітурієнтів; кадрове, матеріально-технічне, інформаційне забезпечення, підвищення кваліфікації педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників);
    • якість результатів освітнього процесу (успішність здобувачів вищої освіти, рівень сформованості загальних і професійних компетентностей, працевлаштування випускників);
  • оновлення освітніх програм, навчальних планів, робочих програм навчальних дисциплін відповідно до вимог ринку праці, потреба здобувачів вищої освіти, замовників освітніх послуг, роботодавців;
  • моніторинг якості здобувачів вищої освіти та викладачів з питань якості організації освітнього процесу;
  • забезпечення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у наукових працях працівників БІНПО і здобувачів вищої освіти;
  • інформування всіх зацікавлених сторін про стан якості освіти й освітньої діяльності Інституту через інформаційні ресурси;
  • формування на підставі моніторингових досліджень рекомендацій щодо управлінських рішень з підвищення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти;
  • інших процедур і заходів, спрямованих на внутрішнє забезпечення якості вищої освіти.

Процес формування інформаційної бази моніторингу якості має безперервний, циклічний (спрямовуватися на постійне поповнення інформаційної бази відповідними кількісно-якісними показниками), адаптивний (змінний як за кількістю, так і за складом показників відповідно до коригування мети й індикаторів стратегії об’єкта) характер.

Формування підсистеми аналітичного забезпечення здійснюється на основі аксіологічного, атрибутивного, івент-аналізу, контент-аналізу, праксеологічного, проблемного, системного, ситуаційного, стратегічного, операційного, SWOT-аналізу тощо.

Використання технологій моніторингу та оцінювання задоволеності замовників освітніх послуг та ключових стейкголдерів допомагає забезпечити якість підвищення кваліфікації фахівців та досягти конкурентних переваг на ринку освітніх послуг. Проведено дорадчий моніторинг, який, за визначенням програми Європейського Союзу ЕРАЗМУС+ повинен бути сфокусованим на вивченні роботи партнерства, плануванні та реалізації запланованих заходів, пріоритетах, методології, виконанні завдань та досягненні результатів.

Так, станом на 01.06.2021 р. узагальнено відповіді, надані 855 респондентами. Анкетування проведено в групах майстрів виробничого навчання і викладачів професійно-теоретичної підготовки ЗП(ПТ)О.

До проведення моніторингових досліджень якості професійного розвитку фахівців шляхом формальної і неформальної освіти залучались навчально-методичні центри професійно-технічної освіти у Волинській, Закарпатській, Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Черкаській, Херсонській, Харківській областях та НМК у м. Київ, керівники і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти тощо.

У межах моніторингу якості на базі Білоцерківського інституту неперервної професійної освіти (БІНПО) щорічно (з 2015 р. і по теперішній час) проводяться репрезентативні моніторингові дослідження й оцінювання рівня задоволеності замовників (споживачів) освітніх послуг підвищення кваліфікації фахівців у галузі П(ПТ)О, які спрямовуються на отримання даних про кількісно-якісні показники задоволеності різних категорій слухачів та аналіз їхньої динаміки.

Моніторингові дослідження організовуються відповідно до річних планів, якими визначаються види, етапи проведення моніторингових досліджень, зміст заходів, терміни виконання, безпосередніх виконавців та відповідальних осіб.

ЗОВНІШНІЙ МОНІТОРИНГ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Для діагностики якості підвищення кваліфікації фахівців у галузі ПО при проведенні зовнішнього моніторингу якості підвищення кваліфікації у галузі ПО визначено сукупність параметрів моніторингу якості та проведено їх оцінювання на базі навчально-методичних центрів професійної освіти у Волинській, Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Чернігівській, Херсонській, Харківській та НМК у м. Київ.

На рис. 1 показано залежність інтегрального показника від часткових показників якості освітньої діяльності на курсах підвищення кваліфікації.

Рис. 1. Залежність інтегрального показника від часткових показників якості освітньої діяльності на курсах підвищення кваліфікації

Аналіз результатів зовнішнього моніторингу за показниками якості освітньої діяльності на курсах підвищення кваліфікації фахівців у галузі П(ПТ)О у 2020 році та його графічна інтерпретація (рис. 2) свідчать про коливання середніх значень показників якості у межах достатнього та високого рівнів.

Рис. 2. Аналіз результатів зовнішнього моніторингу за показниками якості освітньої діяльності на курсах підвищення кваліфікації фахівців у галузі П(ПТ)О у 2020 році

 

Інтегральний показник якості освітньої діяльності на курсах підвищення кваліфікації фахівців у галузі П(ПТ)О (I) виступає узагальнювальною оцінкою, яка ураховує вагові коефіцієнти показників. Аналіз інтегрального показника якості освітньої діяльності на курсах підвищення кваліфікації фахівців у галузі П(ПТ)О за результатами зовнішнього моніторингу дозволяє відзначити суттєве підвищення показників у 2019 р., 2020 р. (І = 4,59 (2019 р.), І = 4,62 (2020 р.).

Для статистичної автоматичної обробки даних розроблено таблиці, діаграми, здійснено розрахунки за допомогою програм MS Excel, Statistica SPSS.

В умовах інформатизації освіти та розвитку цифрових технологій особливого поширення набувають онлайн-анкетування, яким притаманні низька вартість, ефективність і контрольованість процесу анкетування, мінімальний вплив інтерв’юера на респондента, зручність розповсюдження, забезпечення швидкого доступу до анкет. Дотримуючись принципів добровільності та анонімності, опитування здебільше проводяться із застосуванням Google Forms, а відповіді отримані у паперовому вигляді переводяться в електронну форму й систематизуються у цілісну базу даних.

Запроваджена для дослідження означених питань комплексна анкета «Вивчення запитів і потреб замовників освітніх послуг» має за мету з’ясувати очікування замовників (споживачів) та визначити рівень якості надання освітніх послуг на курсах підвищення кваліфікації фахівців у галузі П(ПТ)О. Анкета складається із вступної, основної (змістової), демографічної частин; основна частина структурована за групами оцінки задоволеності якістю організації та проведення курсів, змісту програми підвищення кваліфікації, системи взаємовідносин.

Анкета для слухачів курсів підвищення кваліфікації

Щорічні опитування підтверджують, що найбільш продуктивними слухачі КПК вважають такі форми навчальної роботи: 1 місце – обмін досвідом роботи, 2 місце – практичні заняття, 3 місце – теоретичні заняття.

В свою чергу, за оцінками слухачів відзначається підвищення інтенсивності (напруженості) освітнього процесу в цілому, так, у 2020 р. дуже високою інтенсивність вважають 20,3%, оптимальною відповідно 79,5%. Самооцінку слухачами розвитку ключових компетентностей на курсах підвищення кваліфікації під час опануваннязмістових модулів освітньо-професійних програм підвищення кваліфікації у 2020 р. представлено наступним чином (рис. 3).

Рис. 3. Самооцінка слухачами розвитку ключових компетентностей на курсах підвищення кваліфікації

Аналіз отриманих даних показників кластеру системи міжособистісних відносин «викладач-слухач» свідчить, про позитивну оцінку задоволеності замовників (споживачів) освітніх послуг роботою викладацького складу на курсах підвищення кваліфікації, що також підтверджується висловленням схвальних відгуків щодо конкретних викладачів.

Здійснений аналіз дає змогу дійти висновку, що для задоволення освітніх запитів, їх максимального узгодження між адміністрацією закладу ППО, ключовими стекхолдерами, слухачами курсів підвищення кваліфікації та оперативного прийняття управлінських рішень у Білоцерківському інституті неперервної професійної освіти здійснюються моніторингові дослідження якості підвищення кваліфікації фахівців у галузі професійної (професійно-технічної) освіти. Представлені результати підтверджують об’єктивність оцінок якості та значимість означеного напряму діяльності для координування системи управління та постійного покращення якості освітніх послуг, дозволяють виокремити проблемні питання та визначити «точки зростання» якості.

РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ОСВІТИ

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ СЛУХАЧІВ станом на 18.05.2020 рік

Результати моніторингу якості підвищення кваліфікації фахівців у галузі професійної (професійно-технічної) освіти затребувані у щорічному плануванні роботи Інституту, зокрема, аналітичні матеріали за результатами моніторингових досліджень сприяють встановленню науково обґрунтованих загальних тенденцій, визначенню абсолютних та відносних значень показників, їх кількісно-якісному аналізу, слугують досягненню цілей з поліпшення якості освіти і якості освітньої діяльності з підвищення кваліфікації та є підґрунтям для прийняття виважених управлінських рішень.

Кількісні абсолютні та відносні показники надали можливіть здійснити їх оперативне коригування та підвищити рівень задоволеності замовників (отримувачів) освітніх послуг. Так, станом на червень 2021 року узагальнено відповіді, надані 625 респондентами. Анкетування проведено в групах майстрів виробничого навчання і викладачів професійно-теоретичної підготовки закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

Переважна більшість опитаних (85,7 %) вважає, що рівень їхнього фахової компетентності після закінчення курсів підвищення кваліфікації як форми безперервної освіти суттєво підвищився; 13,5% респондентів обрали варіант «підвищився несуттєво»;  лише 0,8 % вважає, що залишилась без змін (рис.4).

Рис 4. Рівень фахової компетентності фахівців після проходження курсів підвищення кваліфікації

З отриманими результатами також корелюють результати діагностики загального рівня досягнення результатів навчання на курсах підвищення кваліфікації слухачів. Зазначимо, що із 625 респондентів 97,5% опитаних вказали на практичну орієнтацію занять, бажання використовувати отримані знання, сформовані вміння і навички у своїй подальшій професійній діяльності, 2,5% – затруднились відповісти (рис.5).

Рис 5. Діагностика практичної спрямованості на курсах підвищення кваліфікації

Найбільш продуктивними респонденти вважають такі форми формальної освіти (рис. 6): обмін перспективним досвідом роботи (85,8%), семінарські заняття 71,6%, теоретичні заняття, лекції (67,6%), самостійна робота за індивідуальною освітньою траєкторією (51,5 %), тренінги, майстер-класи (45,4 %), науково-дослідна робота під керівництвом викладача (26,9 %).

Рис. 6. Продуктивні форми формальної освіти для безперервного розвитку фахівців

Інтенсивність (напруженість) освітнього процесу в цілому вважають оптимальною 81,8%, дуже високою – 18,2%.

Самооцінка слухачами розвитку ключових компетентностей на курсах підвищення кваліфікації

Аналіз отриманих даних показників кластеру системи міжособистісних відносин «викладач-слухач» свідчить про позитивну оцінку задоволеності замовників (споживачів) освітніх послуг роботою викладацького складу на курсах підвищення кваліфікації, що також підтверджується висловленням схвальних відгуків щодо конкретних викладачів.

Систематичний моніторинг якості освітніх послуг дає можливість стверджувати про відповідність альтернативних моделей, форм підвищення кваліфікації змісту потребам і запитам замовників освітніх послуг, доцільність технологій формальної і неформальної освіти.

Відповідно до плану-графіку у 2021 році за держбюджетом проходять підвищення кваліфікації 3 категорії слухачів: майстри виробничого навчання, викладачі професійно-теоретичної підготовки та старші майстри ЗП(ПТ)О в обсязі 2000 осіб (таблиця 1).

Таблиця 1

Напрями та категорії слухачів курсів підвищення кваліфікації БІНПО на 2021 рік

ЗОВНІШНІЙ МОНІТОРИНГ (ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ОЦІНОК ОБЛАСНИХ НМЦ ПТО)

При проведенні зовнішнього моніторингу для оцінювання було представлено десять показників якості освітньої діяльності та якості підвищення кваліфікації слухачів за означеними критеріями за шкалою оцінок від “1” до “5” включно. Оцінка “1” означає відсутність або дуже низький рівень якісних властивостей, які оцінюються. Оцінка “5” означає дуже високий рівень цих властивостей. Оцінки “2” і “4” означають відповідно наближення до оцінок “1” і “5”, а оцінка “3” означає середній прояв цих властивостей:

  1. набуття/вдосконалення компетентностей слухачами відповідно до вимог стейкхолдерів,
  2. якість організації освітнього процесу,
  3. рівень використання ІКТ в освітньому процесі,
  4. практикоорієнтованість змісту підвищення кваліфікації,
  5. якість навчально-методичного забезпечення освітнього процесу курсів підвищення кваліфікації слухачів,
  6. загальна якість викладання на курсах підвищення кваліфікації,
  7. ступінь задоволення запитів і потреб слухачів стосовно новітніх виробничих технологій,
  8. відповідність змісту навчання професійним потребам слухачів,
  9. наявність комфортних психологічних умов під час освітнього процесу,
  10. рівень упровадження результатів навчання в практику професійної діяльності

Узагальнені дані за областями представлено у таблиці “ПОКАЗНИКИ НМЦ 2020”.

Оцінку за показниками надали НМЦ ПТО у Волинській, Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Херсонській, Харківській, Черкаській, Чернігівській та  НМК у м. Київ (15 областей і м. Київ).


Social media & sharing icons powered by UltimatelySocial